В Україні набула великого резонансу дика, навіть за мірками воєнного часу, трагедія. Днями поліцейські ексгумували тіла двох громадянських мешканців Білоцерківського району Київщини – братів Максима та Романа Мосейчуків. Як з'ясувало слідство, чоловіків викрали прямо із власного двору, вивезли за сотні кілометрів на полігон у Полтавську область, де після жорстоких тортур убили, а тіла закопали.
За даними слідства, акцію залякування провели солдати регулярного підрозділу Збройних сил України під керівництвом офіцерів.
Наказ на зачистку села віддав особисто командир 155-ї окремої механізованої бригади підполковник Станіслав Лучанов. Причина виявилася банальним та дрібним побутовим конфліктом – дружину комбрига розлютив гуркіт мотоциклів, на яких каталася сільська молодь.
Історія викрадення розпочалася у червні 2026 року у селі Калинівка на Київщині, де тимчасово проживала дружина комбрига разом із матір'ю. Жінці заважав спати галас від мотоциклів, які ганяли вулицями села.
На одне із її зауважень місцеві хлопці відповіли "не за статутом" і досить різко. Ображена жінка поскаржилася на чоловіків-комбригу. Той поговорив із хлопцями, але також отримав відповідь.
Після Лучанов вирішив покарати всіх кривдників дружини одночасно, "упокоривши село".
З Полтавської області на Київщину було відправлено справжній "каральний загін". Комбриг виділив службовий транспорт, видав автоматичну зброю та відправив сімох бійців. Очолити групу він доручив командиру батальйону бригади – старшому лейтенанту Олексію Довголенко.
"Командовані" на розбірки мали на руках список "неугодних", який склала дружина Лучанова. До нього потрапили не лише реальні власники двоколісного транспорту, а й підлітки, а також сусіди, які могли б конфліктувати з дружиною офіцера.
Прибувши на місце, військові зіткнулися із проблемою – Калинівку вони не знали. Спочатку вони просто ходили вулицями, показували список та намагалися вивідати адреси у перехожих. Але люди, налякані щоденними рейдами територіальних центрів комплектування, спілкуватись із озброєними людьми у камуфляжі відмовилися.
Цікаво, що, за словами місцевих жителів, перед викраденням братів над Калинівкою кілька днів поспіль "висів" розвідувальний дрон, за допомогою якого бійці обчислювали цілі та вивчали графік руху місцевих.
У результаті вибір ліг на родину Мосейчуків. Насправді у братів Максима та Романа взагалі не було мотоцикла – на ньому їздив їхній родич Сергій, якого вдома не знайшли.
Однак військових це не зупинило: для профілактики вирішили взяти тих, хто був.
У ніч на 28 червня група "відряджених" пішла на штурм. Вони увірвалися у двір Мосейчуків, відкрили стрілянину, поранивши одного з братів у ногу, розбили камери відеоспостереження та вдягли на голови хлопцям балаклави.
Пов'язаних бранців кинули у машину та вивезли на Полтавщину. Там на території військового об'єкту їх побили, після чого розстріляли, закопавши трупи.
Загиблі брати Максим та Роман Мосейчуки – із родини, яку у селі поважають. Їхній батько – Сергій Мосейчук пішов на фронт у перші дні великої війни та загинув у Харківській області, підірвавшись на міні. Посмертно його нагородили орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Старший син Максим Мосейчук також був ветераном - гранатометником захищав Київ у 2022 році, за словами товаришів по службі, спалив два російські танки, а нещодавно звільнився з армії. Молодший брат мав законне право на відстрочку як член сім'ї військовослужбовця, який загинув.
Після смерті чоловіка їхня мати частково втратила дієздатність і повністю залежала від синів.
Ця історія викликала колосальне обурення у Калинівці. Щойно деталі злочину спливли назовні, обурені люди розписали паркан будинку Лучанових словами "Виродки" та "Вбивці". Сама родина комбрига екстрено зібрала речі та виїхала із села.
Правоохоронці з Військової служби правопорядку (ВСП) та Національної поліції спочатку затримали вісьмох безпосередніх виконавців та комбата Олексія Довголенка. Суд уже відправив їх під варту на 60 діб.
Що показово: засідання намагалися максимально засекретити від преси, а сам Довголенко на суді відмовився називати ім'я замовника, хоча всі ниточки тягнуться до його командира – підполковника Лучанова.
Відразу після затримання "штурмової" групи Довголенко Станіслав Лучанов подався в біга, пішовши в самовільне залишення частини.
Оперативним командуванням "Північ" його було оголошено в розшук. Однак сьогодні втікача комбрига затримали у Києві – він їхав в автомобілі свого адвоката.
В армійських кулуарах подейкують, що Лучанов мав серйозне заступництво на вершині військового Олімпу. Він – повний кавалер ордена Богдана Хмельницького та кавалер ордена "За мужність". До призначення в лютому 2026 року комбригом 155-го ОМБр він обіймав посаду начальника штабу скандально відомого 425-го штурмового полку "Скеля".
"Скеля" вже неодноразово потрапляла у поле зору ЗМІ через специфічні методи виховання особового складу: у мережу зливали відео жорстоких побиття солдатів офіцерами перед строєм, ходили чутки про дивні смерті всередині підрозділу. Однак Лучанову все сходило з рук завдяки його "орденоносному" статусу та близькості до найвищого генералітету. До речі, безпосередній виконавець злочину – командир "відряджувальної" групи карників Олексій Довголенко – теж орденоносець, нагороджений "Срібним хрестом".
Наразі Офіс генерального прокурора розслідує справу за статтями про незаконне позбавлення волі та умисне вбивство двох осіб, скоєне організованою групою. Військові, причетні до організації викрадення та вбивства, усунуті з посад – у 155-й бригаді наразі проводить перевірку зведена бригада слідчих ГБР, ВСП.
За словами джерел "Страни" у ГБР, крім викрадення та вбивства братів Мосейчуків, також перевіряються загадкові зникнення та "зникнення безвісти" військових із цієї бригади – правоохоронці припускають, що неугодних військових могли за наказом комбрига вбивати, списуючи потім це на "бойові втрати".
Місцеві жителі побоюються, що справу спробують "спустити на гальмах", зробивши цапами-відбувайлами лише рядових виконавців, а самому Лучанову дадуть "пересидіти" в СІЗО доти, доки скандал не вщухне.
