Останнім часом каменем спотикання довкола мирного врегулювання в Україні раптово стала тема виборів.
Їх потребує провести Трамп.
Він та його соратники просувають такий формат завершення війни: "перемир'я-скасування військового стану в Україні-вибори-підписання мирної угоди".
Українська влада відразу сприйняла ідею в багнети, заявляючи, що це "кремлівський план розвалу України", що передвиборча кампанія одразу переросте в хаос і громадянську війну, чим і скористається Росія, підкоривши собі країну.
У Росії, до речі, досить позитивно коментують ідею виборів. Здебільшого, в контексті, що це позбавить владу Зеленського.
Власне, на останній момент наголошує і сам президент України ("Москва хоче мене знищити якщо не фізично, то політично"), а також багато західних ЗМІ.
Найбільш докладно цю тему виклала у день зустрічі американської та російської делегації в Ер-Ріяді журналістка Fox News Джекі Хайнріч із посиланням на джерела.
Вона написала, що США та Росія розглядають вибори в Україні як ключову умову успіху процесу врегулювання. При цьому, за її даними, Трамп та Путін "вважають шанси на переобрання президента України низькими".
Крім того, Трамп "готовий прийняти будь-який результат виборів", включаючи можливість обрання проросійського кандидата, стверджує Хайнріч із посиланням на "співрозмовників з України". Путін, за словами журналістки, також вважає таку ймовірність високою, а також переконаний, що "будь-який інший кандидат, крім чинного президента України, буде гнучкішим і готовішим до переговорів і поступок".
За даними Fox News, сторони обговорюють проведення виборів після припинення вогню, а потім підписання мирної угоди.
На основі цього та інших повідомлень у ЗМІ у Києві багатьма і була розвинена теорія про те, що вибори – це "план Кремля", який призведе або до розвалу України, або її поглинання Росією.
Але чи справді це так?
Почнемо з того, що схема "перемир'я, а потім вибори" не гарантує підписання мирної угоди після виборів і взагалі не гарантує досягнення чогось більшого, ніж припинення вогню по лінії фронту і, можливо, блокування вступу України до НАТО та зняття санкцій з РФ (якщо про це домовляться США та Росія).
І у недавній історії вже був такий приклад.
На початку вересня 2014 року було підписано перші мінські угоди, оголошено припинення вогню на Донбасі, Верховна Рада на виконання домовленостей ухвалила закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, яким їм давалася широка автономія.
Очікувалося, що робота над практичною реалізацією цих норм активізується після обрання нового парламенту. Вибори до нього були намічені на кінець жовтня, і на них президент Порошенко розраховував взяти впевнену більшість. Проте, несподівано, перше місце за списками посіла "партія війни" - "Народний фронт", яка потім почала системно торпедувати мінські угоди (як перші, так і другі) і, за підсумками, вони так і не були реалізовані.
Що станеться, якщо в Україні зараз буде укладено перемир'я і після нього оголошено вибори?
Чи переможуть на них "проросійські сили"?
Зазначимо, що, з огляду на опитування, на виборах до парламенту можуть отримати цілком пристойний результат сили, які виступають на захист російської мови та культури, за мирне співіснування з Росією у форматі радянсько-фінських відносин після Другої світової війни. Але це не "проросійські" сили.
Якщо ж говорити про тих політиків, які відкрито підтримували РФ у нинішній війні та прямо пов'язані з Кремлем, то вони на виборах в Україні ні на який успіх не можуть розраховувати (навіть якщо їх і допустять до виборів). За винятком випадку, якщо це буде "контрольоване" голосування за принципом "не важливо як голосують, важливо як вважають".
Але на даний момент не видно ситуації, коли Москва зможе отримати такий контроль над виборним процесом. Для цього ЗСУ мають перебувати на межі повного розгрому, чого поки що не спостерігається.
Якщо ж брати ситуацію без "контрольованого" голосування, то, судячи з нинішніх опитувань, на виборах здобуде перемогу Залужний та його партія.
Чи піде він на виконання "капітулянтських" норм на кшталт скорочення чисельності ЗСУ, навіть якщо вони й будуть кимось прописані у проекті мирної угоди? Навряд.
Чи матиме Росія механізм змусити Україну підписати таку угоду всупереч бажанню Києва?
Тільки починаючи нову війну, до якої ЗСУ будуть готові набагато краще підготовлені, ніж до вторгнення 2022 року. І ця війна йтиме приблизно в тому ж у форматі, що й атака російських військ на північ Харківської області у травні 2024 року – з невеликим просуванням, яке було швидко зупинено.
Зрештою, абсолютно незрозуміло чому вибори після припинення вогню мають обов'язково призвести до "смути та громадянської війни" в Україні? Ситуація в країні зараз більш контрольована, ніж 2014 року, коли відносно спокійно відбулися і вибори президента, і вибори до парламенту.
Отже, якщо запропонована Трампом угода за схемою "перемир'я-вибори-мирна угода" буде запущена, то відбудеться лише кілька подій.
Перше – припинення вогню лінією фронту. Головна складність із цим зараз, як ми вже писали – питання Курського плацдарму.
Путін навряд чи погодиться на перемир'я, за якого ЗСУ залишаться в Курській області і вимагатиме їхнього виведення звідти як умову згоди на припинення вогню. Зеленський хоче обміняти Курський плацдарм на частину захопленої української території, але на це Кремль, швидше за все, не піде, оскільки російські війська зараз поступово витісняють ЗСУ з Курської області і тому можуть повернути контроль над цією територією і без будь-яких розмінів.
Якщо питання Курської області буде вирішено, то питання про припинення вогню вирішиться набагато швидше.
Друге – ймовірно, США зробить низку дій назустріч Росії в рамках НАТО: проведе рішення про неприйняття до Альянсу України, виведе частину американських військ із Європи.
Третє – з Росії після припинення вогню знімуть американські санкції (або частково чи всі).
Четверте – в Україні відбудуться вибори, після яких, можливо, зміниться влада.
Решта (насамперед - підписання повноцінної мирної угоди між Україною та Росією з врегулюванням усього спектра відносин; гарантії безпеки для України; запровадження миротворців тощо) також можливе, але абсолютно не гарантоване.
І, за великим рахунком, подібна схема угоди може бути вигідна всім.
Угода вигідна Трампу – тому що гарантує швидкий результат у вигляді припинення вогню, яке (якщо вирішиться питання щодо Курської області) може бути досягнуто вже найближчими місяцями.
Угода вигідна Росії – тому що залишає за нею вже захоплені території України, блокує вступ Києва до НАТО, знімає санкції.
І це максимально хороші умови, на які може розраховувати Москва в нинішній ситуації, коли ЗСУ далекі від розгрому, а досягнення перелому у війні буде вартувати РФ надзусиль (мобілізація, ще більше збільшення військових витрат, ще більші жертви тощо).
Угода вигідна Україні – тому що дозволяє закінчити війну без передачі контролю РФ над ще не захопленими територіями (Херсон, Запоріжжя), а також без скорочення та роззброєння армії.
І це максимально хороші умови, на які може розраховувати Київ у нинішній ситуації, коли стабільність західної підтримки під питанням на фронті володіє ініціативою російська армія, а довга війна з величезними жертвами може призвести до повного виснаження України з загрозою краху української державності.
При тому, що Захід не готовий давати необхідні для Києва гарантії безпеки Україні, побоюючись прямої війни з РФ.
Хто опиниться у програші від цієї угоди?
По-перше, сили по обидві сторони лінії фонту і на Заході, які заробляють на війні величезні гроші і хотіли б, щоб це "свято" для них було вічне.
По-друге, Зеленський, який може програти вибори і втратить владу. Але доля України не може і не повинна залежати від прізвища людини, яка обіймає посаду президента.
