10 днів Трампа. Що зараз відбувається з переговорами щодо завершення війни в Україні?
Сьогодні виповнюється рівно 10 днів з моменту інавгурації Дональда Трампа, який обіцяв закінчити війну в Україні за 24 години, якщо стане президентом.
Але війна, бачимо, не закінчилася. Більше того, поки навіть не видно ознак, що вказують на швидкий початок переговорів, не кажучи вже про завершення бойових дій. У популярної теорії про те, що переговори вже йдуть закулісно, немає жодних підтверджень. А "мирні плани Трампа", що публікуються, мають незрозумілий ступінь достовірності. Як і прогнози про те, що Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін готують поділ світу та нову Ялту.
Офіційно ж у США переважає зовсім інша риторика.
У перші дні на президентській посаді Трамп робив заяви з тезами про те, що Володимир Зеленський готовий до переговорів, але необхідно, щоб на них погодився Володимир Путін, про бажання зустрітися з ним негайно, а якщо Путін не погодиться, задавити Росію санкціями і опустити. ціни на нафту.
Путін та його спікери у відповідь заявляли, що "хоч зараз" готові до переговорів із Трампом про завершення війни в Україні, проте сигналів про намір провести розмову з Кремлем із Вашингтона поки не надходило.
І досі не відбулася навіть телефонна розмова Путіна та Трампа.
У Києві висловлювали різні ідеї. З одного боку, Зеленський підтримував задану Трампом тезу і заявляв про готовність до завершення війни та небажання Путіна припинити воювати. З іншого боку, судячи з інформації західних ЗМІ та заяв представників української влади, на Банковій вважають, що завершувати війну зараз не потрібно, оскільки Україна має "слабку позицію". Тому треба не вести переговори з Путіним, а максимально посилити тиск на РФ як економічно, так і через збільшення постачання зброї.
У такому ж дусі витримані численні публікації західних ЗМІ, які пишуть, що російська економіка ось-ось полетить у прірву і потрібно ще трохи потиснути, щоб Росія впала і прийняла всі умови, що їй висуваються.
Також проводиться теза, що якщо зараз Трамп домовиться з Путіним про завершення війни на компромісних умовах, він виглядатиме слабаком, тож перш ніж сідати за стіл переговорів, Кремль слід сильно "притиснути". Ще одна теза: посилення санкцій проти РФ вигідно американському нафтогазовому бізнесу, оскільки обмежує продажі на світовому ринку російської нафти і дозволить США зайняти нішу, що звільнилася.
Щоправда, на ці тези "партії війни" є контртези західної "партії світу", яка вважає, що час працює не на Україну і її та Заходу переговорна позиція лише погіршується, а щодо санкцій, то не очевидно, що вони знищать Росію. Мало того: продовження війни та посилення санкцій лише зміцнює зв'язки РФ та Китаю, а це суперечить основній лінії політики Трампа щодо протидії китайцям. Нарешті, посилення тиску РФ може збільшити ризик ескалації до прямої війни Росії та навіть обміну ядерними ударами.
Москва, до речі, учора вирішила нагадати Трампу про таку загрозу. Відштовхнувшись від заяви Такера Карлсона про підготовку американськими спецслужбами вбивства Путіна, у Держдумі РФ оголосили, що підготовка вбивства - це "шлях до ядерної війни". Такі заяви також можна розглядати як спробу Москви через акцент на цю загрозу підштовхнути Трампа до прискорення початку переговорів.
Яку стратегію врешті-решт обере Трамп: найближчим часом розпочати переговори про завершення війни чи посилити тиск на РФ і лише потім про щось говорити з Путіним?
Зовні поки що справа виглядає так, що президент США йде другим шляхом посилення тиску: він не вступає в переговори з Путіним, а лише загрожує різними автомобілями. Якщо Трамп справді вирішив йти таким шляхом, то початок переговорів може бути відстрочено як мінімум до середини березня. На той час набудуть чинності санкції проти російського нафтового сектора і стане зрозумілим, чи зможе Росія їх якось обійти, наскільки сильний вони завдадуть удару по економіці РФ, а також чи є перспективи домовленостей з ОПЕК щодо зниження ціни на нафту.
Чи велика ймовірність, що Трамп таки вирішить найближчим часом розпочати переговори про завершення війни? Поки що є лише деякі непрямі ознаки цього. Наприклад, з моменту інавгурації Трампа не було ні ударів по РФ західними ракетами, ні масованих російських ракетних ударів по Україні.
Також звертає на себе увагу, що останніми днями Путін зробив кілька заяв про те, яким він бачить формат переговорів про завершення війни, вимагає відмінити указ президента України про заборону контактів з ним (за його словами, від Києва того ж вимагають США) і сказав Зеленський може брати участь у переговорах, але не може підписувати жодних угод, оскільки він, на думку президента РФ, нелегітимний і підписати їх має хтось інший.
Втім, все це ще не свідчить про те, що переговори розпочнуться найближчим часом, а з тими ж ударами в обох сторін може бути планова пауза – їх до того наносили нерегулярно.
Деякі сприймають як ще одну ознаку підготовки "угоди" зупинку американської грантової допомоги Україні, яка йде через USAID: мовляв, таким чином Вашингтон чинить тиск на Київ, щоб той погодився на переговори. Проте Трамп зупинив допомогу не лише Україні, а й взагалі по всьому світу, окрім Ізраїлю та Єгипту. Тобто це явно не якийсь цільовий удар.
Хоча вельми тривожними дзвіночками для Києва є те, що Україну не внесли до країн, яким допомога зберігається, а також те, що досі нічого невідомо про підготовку Конгресом США голосувань про нові пакети фінансової та військової підтримки для України.
Це вказує на ймовірність того, що Трамп, переконавшись у складності завдання завершення війни, а також зіткнувшись із серйознішими проблемами на інших напрямках, може вибрати третій шлях: вмити руки та "забути" про Україну, переключивши свою увагу на щось інше. Тобто взагалі припинити спроби організувати переговори про зупинення вогню, але не знімати санкції з РФ і не відновлювати і не продовжувати допомогу Україні. Якщо ж і продовжувати постачання зброї, то лише за гроші, якщо їх заплатить Україна чи Європа.
Для Києва це буде найнебезпечніший варіант. Як зізнається сам Зеленський, без США Європа не потягне повноцінну допомогу Україні, особливо з урахуванням фінансових проблем, що наростають у ЄС.
Судити про те, який варіант вибрав Трамп, можна буде на початку переговорів із Путіним (або їхньою відсутністю), а також виходячи з підсумку домовленостей. Тобто від реакції Путіна на те, що йому скаже Трамп – чи знайдуться у сторін якісь точки дотику.
