Цього року, незважаючи на війну, українські чиновники отримали рекордні надбавки до зарплат.
За даними Мінфіну, якщо на початок 2024 року середня нарахована зарплата в держорганах становила 38,6 тисяч гривень, то, за підсумками жовтня (свіжішої інформації поки немає) - вже 57,5 тисяч, тобто плюс майже 19 тисяч за 10 місяців. За результатами року буде ще більше, оскільки на грудень плануються виплати премій.
Для порівняння: середня зарплата по країні, за підсумками третього кварталу, склала близько 21,9 тисячі гривень. Тобто чиновники, навіть середньої руки, не кажучи вже про тих, хто обіймає високі посади, одержують у 2,6 рази більше.
У багатьох міністерствах та відомствах зарплати з початку року зросли вдвічі та навіть більше.
Скажімо, у Держстаті середні зарплати збільшилися з 17,5 тисяч у січні 2024 року до 35,9 тисяч у жовтні.
Працівники Держслужби з питань праці, які на початку року отримували в середньому по 15,6 тисячі, у жовтні мали вже по 42 тисячі, або плюс 24,5 тисячі за неповний рік.
У Міністерстві у справах ветеранів також рекордне зростання - з 20 до 55,1 тисяч гривень.
У Мінекономіки зарплати підскочили з 40 тисяч до 69,1 тисяч гривень, у Мінагрополітики - з 22,6 до 53,5 тисяч гривень, у Держагенстві з енергоефективності - з 15,6 до 60,6 тисяч або майже вчетверо тощо.
Цікаво, що особливо великі збільшення зарплат по держорганах пройшли, починаючи з червня-липня, якраз на піку обговорень "величезної дірки" в держбюджеті, під "латання" якої українцям потім рекордно підвищили податки, зокрема військовий збір з 1,5%. до 5%.
Розбиралися, із чим пов'язане величезне збільшення чиновницьких зарплат.
Величезне зростання зарплат, незважаючи на "дірку в бюджеті"
Ще на початку цього року багато чиновників, особливо нижчої та середньої ланки, скаржилися на маленькі зарплати. Але вже з літа ряди тих, хто нарікав на "копійчанні доходи" почали стрімко рідшати.
За даними Мінфіну (відомство публікує дащборд за розмірами оплати праці в держорганах), зростання зарплат розпочалося буквально з лютого. Тоді середня нарахована зарплата лише за місяць зросла з 38,6 до 44,4 тисячі гривень.
Потім кілька місяців держслужбовцям кидали невеликі надбавки до платні - на рівні 1,5-2 тисячі на місяць.
Наступний помітний стрибок зарплат стався у червні-липні 2024 року. Порівняно з травнем, середня зарплата в держорганах підскочила одразу майже на 4 тисячі гривень – до 54,6 тисячі. У липні дали ще на 4 тисячі більше, ніж у червні. Тобто за два місяці прибутки середньостатистичного чиновника зросли одразу майже на 8 тисяч гривень. Щоправда, потім, у серпні-вересні був невеликий відкат по виплатах - до 55,8 та 55,2 тисячі відповідно. Але вже у жовтні знову пішло зростання – до 57,5 тисяч.
Більш свіжих даних Мінфін поки не надав, але, як з'ясувала "Країна", поспілкувавшись із держслужбовцями у різних міністерствах та відомствах, у листопаді також були надбавки, а у грудні взагалі плануються рекордні виплати, зокрема, за рахунок премій – річних та за результатами оцінювання.
Примітно, що пік зарплатних надбавок по держорганах припав саме на той час, коли в уряді почали говорити про "дірку в бюджеті". У липні і в Мінфіні, і в Раді заявили, що в бюджеті не вистачає величезної суми — до 500 млрд гривень, що пояснювалося проблемами за допомогою міжнародних донорів.
І якраз під цю "дірку" у Міністерстві фінансів почали готувати "радикальні заходи", тобто безпрецедентне підвищення зарплат для людей та бізнесу.
На етапі обговорень скандального проекту виплати чиновникам трохи "прикрутили", а коли питання фактично було вирішено – зарплати держслужбовців знову пішли вгору.
Як показують дані Мінфіну, зарплатна ситуація щодо різних міністерств та відомств відрізняється.
У деяких виплати просто злетіли - зростання з початку року склало майже 100% і більше.
Наприклад, у Держстаті зафіксовано рекордне зростання – з 17,5 до 35,9 тисяч. Але на початок року середня зарплата цього відомства була невисокою, тому таку високу динаміку ще хоч якось можна пояснити. Те саме стосується й Держагентства з питань праці, де середні зарплати зросли з 15,6 до 42 тисяч гривень.
Але, скажімо, в апараті Ради спочатку стартували з, м'яко кажучи, далеко не найнижчих зарплат. На січень 2024 року там отримували в середньому 47,5 тисяч. Що, втім, не завадило "розігнати" цю цифру до жовтня до 75,2 тисяч.
Зарплати в Мінекономіки збільшилися з 40,1 до 69,1 тисячі, у Міносвіті — з 39,3 до 50,5 тисячі. Цікаво, що при цьому у відомстві констатували, що на збільшення вчителям грошей поки немає, а зарплати педагогів залишаються одними з найнижчих у країні - 12-15 тисяч на місяць.
У Мінагрополітики стали отримувати в середньому 53,5 тисячі замість 22,6 тисячі на початок року.
У Мінцифрі, де зарплати і так були високі (54,5 тисячі на січень 2024 року), за підсумками жовтня вони взагалі злетіли, досягнувши 88,5 тисячі гривень.
Ще більш вражаюче зростання за Держагенством розвитку туризму (хоча сам туризм, з урахуванням війни, переживає далеко не найкращі часи). Якщо на початок року середня зарплата за цим відомством становила 30,3 тисяч, то за підсумками жовтня — 87,7 тисяч.
У Державній аудиторській службі виплати зросли з 35,7 тисяч на початок року до 81,6 тисяч у жовтні, а у Державній митній службі – з 35,9 тисяч до 70,3 тисяч.
У Державній податковій службі стали платити в середньому на 20 тисяч більше — 56,3 тисяч замість 36,5 тисяч, Держкомітет з телебачення та радіомовлення - з 39,9 до 62,3 тисяч. В Українському інституті національної пам'яті, де на початку року платили в середньому 17,4 тисяч, зараз - вже майже 58 тисяч.
Антимонопольний комітет роздмухав і так величезні зарплати (67,1 тисяч на початок 2024 року) до рекордних 113,7 тисяч. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – з 68,9 до 83,5 тисяч тощо.
"Гроші дійшли не до всіх"
Але зрозуміло, що наведені вище цифри - це "середня температура по палаті".
"На держслужбі добре заробляє кілька категорій чиновників. По-перше, ті, хто давно працює, і має велику вислугу років. По-друге, ті, хто обіймає високі посади. Нижча і навіть середня ланка, найчастіше, має значно менші доходи. цьому працювати їм доводиться справді багато", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
Мінфін дає такі зарплатні дані у розрізі посад:
- керівництво — 94,5 тисячі гривень на січень року та 130,7 тисячі на жовтень 2024 року;
- Керівники структурних підрозділів (на яких не поширюється грейдова система) – 46,8 тисячі на січень та 84,9 тисячі на жовтень;
- Керівники структурних підрозділів (по грейду) - 51,2 тисячі на січень та 73 тисячі на жовтень;
- Фахівці – 31,3 тисячі на січень та 44,9 тисячі на жовтень;
- Працівники – 16,3 тисячі на січень та 17,5 тисяч.
Як видно, найвищі доходи і найвища їхня динаміка - саме у чиновників вищої та середньої ланки, тоді як "низове ланка" отримало суто символічну надбавку.
Фахівець одного з підрозділів столичної податкової служби Михайло розповів, що у нього зарплата зросла з 25 тисяч минулого року майже до 50 тисяч цього, тобто вдвічі.
"Але у мене велика вислуга - понад 20 років, плюс останнім часом дають хороші премії за інтенсивність праці. Колеги з меншим досвідом у держслужбі, отримують менше - до 35 тисяч, а початківці взагалі по 20-22 тисячі. У них зарплати теж зросли, але не так сильно – на 20-30%”, – каже Михайло.
Чиновник середньої ланки із Мінекономіки Юрій каже, що у них зарплати зросли в середньому на 5-7% з початку року. Головному фахівцю платять 25-30 тисяч, начальнику відділу – 35-40 тисяч. А високу планку середніх зарплат, яку фіксує Мінекономіки Міністерство фінансів (69,1 тисяча гривень) він пояснює величезними виплатами керівництву.
"На рівні керівників департаментів і вище зарплати можуть перевищувати 100 тисяч на місяць. Ми про такі зарплати тільки читаємо в пресі, як і про рекордні надбавки, які нібито отримали всі чиновники", - зазначив Юрій.
Як реформа держслужби допомагає роздмухувати зарплати
Але звідки взагалі взялася рекордна динаміка із чиновницьких зарплат?
Справа в тому, що з початку цього року в Україні розпочалася реформа системи оплати праці держслужбовців. Вона передбачає, по-перше, скорочення у лавах чиновників (планувалося скоротити не менше 20 тисяч осіб), а по-друге, стандартизацію типових посад та "прозорі" умови оплати праці.
Задум був у тому, щоб залишити на держслужбі найефективніших працівників, і вже їм підвищити зарплати.
У січні багато чиновників почали скаржитися, що у них масово знімають премії та частину надбавок за ефективність праці. Це було однією з умов реформи, оскільки раніше премії та надбавки становили у структурі доходів держслужбовців до 60-70% і більше. І нібито для керівників це стало важелем тиску на підлеглих.
Цього року "зарплатну піраміду" мали перевернути: 70% - оклад та доплати за ранг та вислугу і лише 30% - премії.
Усі посади держслужби мали класифікувати (встановити грейди), прописавши обов'язки, рівень відповідальності та рівень окладів (на сьогодні цей процес ще триває).
Також у Національному агентстві з держслужби дали роз'яснення, що у тих держорганах, які вже закінчили класифікацію посад, заробітна плата службовця складається з таких частин:
- посадовий оклад (він стартує з мінімальної зарплати, раніше було 2 прожиткові мінімуми або 5400 гривень у 2023 році);
- Надбавки за вислугу років (2% за кожний відпрацьований рік). Тобто чиновник зі стажем на держслужбі 10 років отримує плюс 20% до зарплати, 20 років- плюс 40%;
- надбавки за ранг держслужбовця;
- Премії (у разі призначення).
Також є пояснення щодо доплат. Наприклад, за додаткове навантаження можна розраховувати на доплату у розмірі 50% від посадового окладу, такі ж "ставки" за доплатами за інтенсивність праці, за науковий ступінь можуть доплатити 10%, на вирішення соціально-побутових питань - разово видати до 100% середньої зарплати, така сама сума - на оздоровлення і т.д.
Що, зрештою, змінилося?
Як заявила в одному з інтерв'ю глава Нацагентства з держслужби Наталія Алюшина, 54% з понад 22,6 тисячі опитаних чиновників заявили, що зарплати у них зросли, ще 16% констатували, що їхні доходи не змінилися, а 31% заявили про зниження розміру виплат.
При цьому основна частина зарплати (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років) збільшилися на 88%.
Щодо скорочень, то вони були мінімальними: за підсумками другого кварталу цього року в структурі держслужби налічується близько 199 тисяч посад, що на 8,2 тисячі менше, ніж у першому кварталі. З початку року призначено на різні посади близько 18 тисяч осіб, а звільнено – близько 19 тисяч. Тобто, очевидно, про скорочення 20 тисяч чиновників поки що не йдеться.
Олег Пензін каже, що у більшості держорганів існує резерв вакансій, які ніким не зайняті, але й не йдуть під скорочення. І саме із цих коштів чиновникам виплачують премії.
"Якщо, наприклад, штат - 100 осіб, а фактично працює 70 осіб, то невикористані на зарплати кошти йдуть потім на премії. Особливо великі виплати під кінець року, коли потрібно витратити зарплатний фонд, розписаний на календарний рік. Його, як правило, обирають саме преміями", - пояснив Пензін. Причому, обмеження за преміями – не більше 30% у структурі доходів, діють далеко не у всіх міністерствах та відомостях. У багатьох, як з'ясувала "Країна", продовжують нараховувати премії у розмірі 70-80% від окладів.
"На старті реформи премії взагалі зрізали, а потім поступово почали повертати та збільшувати розмір. Зараз, як і раніше, можуть нарахувати премію навіть у розмірі 100% від окладу. З цієї причини, до речі, далеко не всі держоргани поспішають завершувати класифікацію посад та повністю переходити на виплати по-новому. нормам, а премії ще за старими. І за рахунок цього виходить непогана надбавка", - розповів нам фахівець одного з міністерств.
З усього цього у результаті складаються рекордні зарплати на держслужбі.
"У вересні керівництво НКРЕ отримало по 288 тисяч, НАЗК, яке "не помітило" нове майно у голови Хмельницької МСЕК Крупи, - 254 тисячі, Рахункової палати - 205 тисяч. Це середня зарплата у керівної ланки, тобто є і ті, хто отримав ще більше. При цьому військові на нулі навіть якщо вони весь місяць виконували бойове завдання, можуть. розраховувати максимум на 130 тисяч», — каже нардеп Олексій Гончаренко.
