Аналізуємо підсумки 606-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Сьогодні зранку російські військові паблики повідомляють про контратак українських військ під Авдіївкою.

За їхніми даними, удар завдається у бік Пісок - у тил південному флангу "півкільця" російських військ навколо Авдіївки. Російські паблики припускають, що мета ЗСУ - цей південний фланг "зрізати", щоб зняти загрозу оточення Авдіївки. Зараз на цій ділянці тривають бої.

Україна настання під Авдіївкою не підтверджувала. Українські військові паблики пишуть про продовження наступу російських військ та про їхнє просування на кількох ділянках фронту.

Так, заявляється, що на півночі з боку Красногорівки росіяни змогли підійти ближче до залізниці.

"Частковий успіх" російські війська мають і з півдня - у Водяного.

Також продовжуються бої за авдіївський терикон, на якому росіяни намагаються закріпитися.

Одночасно росіяни почали рити тунелі у напрямку Авдіївки, намагаючись підібратися ближче до українських позицій. Про це повідомив Антон Коцуконь – представник 110-ї окремої механізованої бригади, яка воює під Авдіївкою.

Також, за словами військового, українські розвідники зафіксували використання росіянами роботизованих транспортних машин із дистанційним керуванням.

Коцуконь зазначає, що для росіян дуже важливо оточити та взяти Авдіївку. Вони там зосередили величезні сили та кошти: щонайменше три кадрові бригади, підкріплені підрозділами "Шторм Z".

Зазначимо, що копання тунелів, щоб ближче підібратися до окопів противника - спосіб, що широко застосовувався в ході Першої світової війни, яка на Західному фронті, так само, як і нинішній етап війни в Україні, характеризувалася позиційними боями, коли жодна зі сторін роками не могла серйозно просунутися.

Чому тактика бою на нинішній війні в Україні все більше нагадує тактику бою Першої світової, ми докладно писали тут.

Другий динамічний фронт – Херсонський. Там уже кілька днів йдуть, зважаючи на все, бої з групами ЗСУ, які намагаються висадитися і утримати позиції на захопленій РФ території.

Принаймні так описують ситуацію в Росії. Про це пишуть як військові паблики, так і заявляє міноборони РФ, яке сьогодні повідомило про відображення "української ДРГ" у районі Кринки, що під Новою Каховкою. Раніше МО РФ заявляло, що "відбило спроби ЗСУ" створити плацдарм на інших ділянках на лівому березі (при цьому частину російських військових пабліків це підтверджують, а частина каже, що українські військові ще залишаються у Кринках).

Про те, що на лівому березі ЗСУ створили плацдарм, днями заявляли й аналітики Інституту вивчення війни, який мав на увазі саме Кринку біля Нової Каховки.

Але сьогодні оперативне командування "Південь" назвало дані про плацдарм неправдивими.

"Ці висновки аналітиків не підтверджені військовими, а передчасні заяви шкодять бойовій роботі українських захисників", - заявила речниця прес-центру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.

Зазначимо, що в Росії, де продовжують заявляти про атаки ЗСУ на лівому березі, різняться оцінки таких дій. Дехто вважає, що це підготовка до масштабного форсування Дніпра силами ЗСУ. Інші оцінюють ці рейди як разові акції ДРГ із метою змусити росіян перекинути на лівий берег підкріплення з інших ділянок фронту.

Проте російське керівництво, зважаючи на все, сприймає ситуацію всерйоз, оскільки інтенсивність ударів по правому березі Дніпра суттєво зросла.

Так, російські військові заявляють, що на правому березі вдарили по розташування українських військ у районі Придніпровського і Тягинки - вони нібито збиралися форсувати Дніпро.

У Херсонській області Росія також підтвердила удар по Станіславу - там нібито "завдано поразки живій силі та плавзасобам 123-ї бригади територіальної оборони ЗСУ".

Раніше сьогодні вранці влада регіону заявила про те, що в Станіславі під час нічного обстрілу постраждали до 30 житлових будинків, а також школа, магазини та церква.

На Херсонщині загалом росіяни за добу використали рекордну кількість авіабомб, заявило українське командування.

"За цю добу було зафіксовано фактично рекордну кількість авіабомб – 36. Херсонщиною ворог випустив по 2-4 авіабомби по одному населеному пункту. Для села це дуже велика потужність, коли 500-кілограмовий еквівалент тротилу вривається в землю, залишаючи багатометрові вирви", – заявила речник Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк.

Військові перспективи

Українські військові аналітики зазначають, що акцент бойових дій зміщується з півдня на схід. "Схоже, ініціатива в осінньо-зимовій кампанії буде на боці ворога. На нас чекають тяжкі оборонні бої", - пише український телеграм-канал Deep State.

Він також вважає, що це буде складніше, ніж протистояння з "Вагнером" у минулому році, яке було локалізовано під Бахмутом. Крім того, мобілізовані росіяни відрізняються від рекрутів ПВК, бо "майже рік проходили підготовку на полігонах". При цьому залучення до бойових дій колишніх карних злочинців навіть у рамках міноборони РФ в останні тижні суттєво впало.

"Втрати, які несе ворог колосальні, але вони не є чимось суттєвим у масштабах самої країни", – додає Deep State.

В українській розвідці із цього приводу знову заявили, що Росія щомісяця вербує для війни в Україні понад 20 тисяч людей. У Росії заявляють, що вербують до армії на контракт для участі у війні в Україні по 40-60 тисяч людей щомісяця. При цьому, судячи з повідомлень російських ЗМІ, частина з них - це солдати-строковики, які підписують контракт із МО РФ (за нещодавно ухваленим законом вони це можуть робити вже через місяць служби).

Також з'являється дедалі більше відомостей, що росіяни активно ставлять військовий облік мігрантів, які отримали російське громадянство. Поліція влаштовує на них облави біля мечетей, на будівництві та на виробництві. Тих, хто підпадає за віком під заклик та підходить за медичними показаннями, або пропонують піти на контракт служити в Україну, або закликають на термінову службу (зараз саме йде осінній призов до російської армії).

Так чи інакше, але російську армію, що діє в Україні, щомісяця поповнюють десятки тисяч новобранців.

І це, а також загалом великий мобілізаційний потенціал РФ є однією з серйозних проблем, яку називають українські військові.

Так, командир 3-ї штурмової бригади ЗСУ (а також засновник "Азова") Андрій Білецький у недавньому інтерв'ю зробив висновок, що ЗСУ не вийшло "короткої війни" проти Росії. І перерахував причини, які привели до цього.

По-перше, ВКС та артилерія у росіян будуть "набагато серйознішими, ніж у нас, ще дуже довгий час". "Все це вони виробляють самі і, на відміну від України, не залежать від циклів "далі – не дали", – уточнив Білецький.

Також російська авіація почала отримувати велику кількість керованих бомб та ракет, які раніше не використовувала і змушена була заходити до зони дії української ППО. Тепер це не відбувається.

При цьому постачання західних літаків кардинально ситуацію не змінить.

"Чи зможемо ми з 50-100 F-16 зрівнятися з російським авіаційним угрупуванням? Не зможемо. Чи зможемо ми колись зрівнятися за кількістю стволів? За кількістю бронетехніки? Швидше за все не зможемо", - заявив Білецький.

Проблеми армії РФ, на його думку, слабо навчені сухопутні війська. Також у росіян проблеми зі зв'язком та технічною розвідкою. Але, за словами Білецького, поки "абсолютно не відчувається", що Росія має проблеми з мобілізаційним ресурсом.

"Якщо ми воюватимемо ненавченими, погано мотивованими частинами проти російських ненавчених, погано мотивованих частин, то раніше чи пізніше вони нас переламають з елементарної причини - їх просто більше", - додав він.

Подолати цей розрив можна лише за рахунок підвищення якості бойової підготовки у ЗСУ, вважає Білецький. При цьому він розповідає, що поповнення, що приходить на фронт, часто не вміє поводитися зі зброєю і не має елементарних навичок - навіть таких, як накладання собі пов'язки при пораненні.

Також Білецький заявив про те, що росіяни мають технічні рішення, яких немає у ЗСУ та західних партнерів. А саме - російські дрони "Орлан", які становлять "величезну проблему" для ЗСУ.

"За безпілотними системами оперативно-тактичного класу росіяни набагато далі за нас. Я говорю по-перше про сумнозвісний "Орлан". Це велика проблема для нас - це різні типи розвідки, арткоригування. Якісно глушити "Орлан" нам не вдається. Його безумовно можна збивати, але ППО у нас, як відомо, має значний дефіцит ракет, і витрачати їх на "Орлани", яких у Росії тисячі насправді складно", - сказав комбриг.

За словами Білецького, "Орлани" працюють вдень і вночі, іноді у смузі дії його бригади може "висіти" до 11 цих безпілотників.

"Це означає, що твоя артилерія не працює. Що твій наступ на бронетехніці або скільки серйозними групами, взводом, неможливо. Що ти не можеш підвозити БК, проводити інженерні роботи, рити капоніри", - каже Білецький.

На всі ці об'єкти противник наводить удари, які "легко та просто" коригуються "Орланом".

За його словами, "Орлан" ефективніший за західні аналоги, а також український дрон "Лелека". "У нього є комплекс "Комета" - система позиціонування, орієнтована на супутники не лише GPS та ГЛОНАСС, а й на китайські супутники. Її побороти РЕБом надзвичайно складно. Ти бачиш один - працює ще два, три, вісім", - каже Білецький.

Другою великою проблемою він назвав російські ударні дрони "Ланцет", які з їхнього малого розміру вкрай складно збивати.

Обстріли

Вчора пізно ввечері росіяни вдарили по селу Коротичі під Харковом. Під ракетний обстріл потрапив вантажний термінал Нової пошти. Загинули шість його співробітників, ще 17 отримали поранення та травми.

Будівля терміналу частково зруйнована. Пошкоджено сім вантажних автомобілів та два напівпричепи. Момент прильоту терміналом потрапив на відео. Українська влада каже, що до будівлі потрапила ракета російського комплексу С-300.

Росія цього інциденту офіційно не коментувала. У російських військових пабликах стверджується, що склад використовувався Коби для логістики військових вантажів для потреб ЗСУ. Але підтверджень цьому немає. Україна наявність зброї на складі заперечувала.

Вночі Україну атакували ще три "Шахіди" та одна авіаційна ракета Х-59. Також росіяни запустили три дрони невстановленого типу, повідомляли Повітряні сили. Що з ними сталося – не уточнювалося.

Як заявила речник Сил оборони півдня Гуменюк, російська армія під час останніх повітряних атак застосовує нову "змішану" тактику. Наприклад, цієї ночі РФ атакувала крилатими ракетами та керованими авіабомбами одночасно.

"Практично одночасно прямували тактична авіація та керовані авіабомби по прифронтових територіях та крилаті ракети типу Х-59 територіями другого ешелону наших прифронтових територій. Були атаковані Криворіжжя та Миколаївщина одночасно", - заявила Гуменюк.

За її словами, така тактика спрямована на виснаження систем протиповітряної оборони та максимальне досягнення результату.

Міноборони РФ також прокоментувало ці та інші удари по Україні.

Заявляється, що під Кривим Рогом було вражено склади боєприпасів. Нагадаємо, що про удари по місту в Україні повідомлялося не лише сьогодні, а й у п'ятницю ввечері. Українська влада заявляла про приліт по об'єкту інфраструктури.

Також Росія стверджує, що на аеродромі Старокостянтинів (Хмельницька область) знищено "авіаційні засоби поразки". Про роботу ППО у Хмельницькій області місцева влада повідомляла сьогодні вночі. Втім, Україна прильотів не підтверджувала.

У Донецьку вчора був приліт районом Мотеля. У "ДНР" заявили про удар по складу. Українські паблики пишуть про влучення по одному з російських штабів.

До речі, після удару практично повністю вціліла ракета GMLRS, яка використовується для HIMARS. Її вже занурили в автомобіль та відвезли "на вивчення", як пишуть російські паблики.

Підтримка Заходу та саміт Півдня  

У США триває боротьба за те, щоби Конгрес виділив нові кошти для України.

Це видно з риторики президента Байдена, який вдруге останніми днями говорить, що це питання має для Америки доленосне значення.

У п'ятницю він надіслав бюджетний запит на виділення Україні 61 мільярда доларів наступного року - і записав із цього приводу звернення до нації.

Також учора на передвиборному заході він заявив, що якщо американці перестануть допомагати Україні, Росія переможе. Але торкнувся там Байден і світовіших речей.

Зокрема, він сказав, що світові потрібен "новий світовий порядок", тому що світоустрій після Другої світової війни "здихнувся".

"Ми жили в післявоєнний період протягом 50 років, і це працювало страшенно добре, але це ніби видихнулося. Потрібен новий — новий світовий порядок у деякому сенсі, подібний до того, який був", - сказав президент США на передвиборчому прийомі в Білому домі..

Він сказав, що зараз також вирішується доля наступних 4-5 десятиліть.

"Ми перебуваємо в переломному моменті історії. І це означає, що рішення, які ми ухвалимо в наступні чотири або п'ять років, визначатимуть, як виглядатимуть наступні чотири або п'ять десятиліть", - додав Байден.

Зазначимо, що "біса добре" післявоєнний 50-річний світ, про який говорив Байден, виник за результатами найжорстокішої війни в історії людства. Також він з'явився через домовленості СРСР і США, які по суті розділили сфери впливу в Європі.

Якщо виходити з цього історичного контексту, то Байден, виходить, пропонує або здобути військову перемогу над РФ і Китаєм, з якими США зараз ворогують - або ж домовитися з ними та влаштувати "нову Ялту" з розділом сфер впливу.

Якщо ж мова про продовження нинішньої політики – підтримки України без прямого зіткнення НАТО з Росією – навряд чи 60 мільярдів доларів тут щось кардинально змінять на найближчі 40-50 років.

З України вже лунають голоси, що цих грошей Києву не вистачить і наступного року.

"На пряму бюджетну підтримку там закладено 11,8 млрд. доларів. А ми зараз готуємо Бюджет 2024-го де потрібно 42,9 млрд$і 30% із цього (12,87 млрд$) мало прийти зі США.

Тобто, за цим запитом (з розрахунком що це гроші на 13 місяців) нам не вистачатиме двох мільярдів доларів", - пише нардеп Ярослав Железняк, який вивчив законопроект Байдена.

Він припускає, що цю суму можуть перекрити інші донори України, але підтверджених обіцянок від них поки що немає. Більше того, йдеться про те, що Німеччина також не дорахувалася грошей для Києва.

Як пише газета Bild, у бюджеті Німеччини на 2024 рік не вистачає п'яти мільярдів євро на допомогу Україні.

Щодо переговорних форматів, то Захід поки що з Росією їх не веде, але намагається не втрачати зв'язку з "глобальним Півднем"

Володимир Зеленський у своєму вчорашньому зверненні розповів подробиці нової міжнародної зустрічі щодо української "Формули світу". Вона пройде наступного тижня на острові Мальта. Очікується понад 50 учасників, свою участь уже підтвердила Туреччина.

Йдеться про новий саміт України та Заходу з країнами "глобального Півдня", яким Київ пропонує підтримати своє бачення закінчення війни (повне виведення російських військ як умову переговорів).

Попередні такі саміти у Копенгагені та Джидді якихось видимих результатів Києву не дали – однозначної підтримки його формули там не пролунало. А Китай і Туреччина взагалі заявили, що потрібно вести переговори з Росією, від чого Україна та її союзники ухиляються.

А на тлі загострення в Ізраїлі і жорстоких бомбардувань сектору Газа багато країн "глобального Півдня" засудили і Тель-Авів, і американців, які його підтримали. У цьому контексті також двозначно виглядають і апеляції союзників України до того, що Росія порушує правила ведення війни - при тому, що вони підтримують Ізраїль, який робить те саме, але за суті заохочуваний США та Британією.

Про цю проблему вже активно пише власне західна преса. Вона ж робить висновок, що ізраїльська війна може підірвати зусилля щодо переманювання країн "Глобального півдня" на бік Києва.

Місія Шредера

Одкровеннями про переговори щодо миру в Україні навесні 2022 року поділився в інтерв'ю газеті Berliner Zeitung екс-прем'єр Німеччини Герхард Шредер.

Його вважають одним із найближчих до Путіна європейських політиків. При цьому Шредер вважає, що для Путіна було фатальною помилкою розпочинати вторгнення в Україну.

Водночас він сказав, що вже після його початку (тобто, навесні 2022 року) виконував роль посередника між Україною та Росією щодо припинення війни та звинуватив США у зриві мирних переговорів.

Шредер стверджує, що у 2022 році отримав запит з України із пропозицією виступити посередником між Росією та Україною, передавши послання Путіну. За словами екс-канцлера, у цьому процесі брав участь нинішній міністр оборони Рустем Умеров (підтверджень цієї інформації з боку України немає, але відомо, що Умеров навесні 2022 року входив до групи з переговорів із Росією).

Шредер розповів, що тоді було обговорено п'ять умов припинення війни:

1. Відмова від членства України в НАТО.

2. Скасування українізаторських законів, які забороняють російську мову у громадській сфері. Україна готова була обговорювати повернення російської мови на Донбас.

3. Донбас залишається у складі України, але стає автономією за моделлю Південного Тиролю в Італії (автономія зі спецстатусом).

4. Україна отримує гарантії безпеки Радбезу ООН та Німеччини (за формулою "5+1", що підтримав, за словами Шредера, та Умеров)

5. Крим, судячи з формулювань Шредера, залишається за РФ: "Крим для Росії - це не просто ділянка землі, це частина її історії". Але українці, за його словами, вимагали переговорів щодо статусу півострова.

На думку Шредера, домовитися не вдалося, бо "все вирішувалося у Вашингтоні".

"Думаю, що американці не хотіли компромісу між Україною та Росією. Американці думають, що можна стримати росіян. Тепер два гравці, Китай і Росія, яких стримують США, об'єднують свої зусилля. Американці вважають, що вони досить сильні, щоб стримувати обидві сторони". На мою скромну думку, це помилка", - заявив екс-канцлер, додавши, що зараз Штати "розриваються" на кілька фронтів.

Повторимося: підтвердження достовірності того, що заявляє Шредер, на даний момент немає (причому немає ні з боку України, ні з боку Росії).

Але якщо справді РФ була згодна п'ять зазначених вище пунктів, це частково тягне на сенсацію. Виходить, що Москва була готова повернути Україні без бою не лише всі захоплені нею після 24 лютого 2022 року території, а й непідконтрольну частину Донбасу (ЛДНР). Щоправда – на правах автономії. І собі з усіх всього захопленого у 2014 році Москва була згодна залишити лише Крим. І все це в обмін на нейтральний статус та скасування українізаторських законів.

Раніше про суть переговорів, які йшли навесні 2022 року, але потім були перервані, надходила різноманітна інформація. Але спільним було те, що Росія вимагала нейтральний статус України, а натомість була згодна відвести війська на лінію 24 лютого.

Також із різних джерел (у тому числі і в українських ЗМІ) проходила інформація, що на зрив домовленостей про мир навесні 2022 року вплинула позиція тодішнього прем'єра Британії Бориса Джонсона, а також інших західних політиків, які переконали Зеленського не йти з Москвою на компроміси, а воювати "до переможного кінця". Тобто – до виходу на межі 1991 року. Що саме з літа 2022 року стало офіційною позицією Києва, а переговори з РФ були перервані.

Українська влада пізніше пояснювала вихід із переговорів масовими вбивствами у Бучі.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.