Реакція на вчорашній виступ Путіна показала, що Пригожин та його група намагаються продовжувати свою гру всередині РФ.
Напередодні виступу було запущено фейк про те, що там буде вимовлено щось, що виявиться "долоносним для Росії". Також активно курсували чутки, що Путін нібито має оголосити про відставку міністра оборони Шойгу та про призначення на його місце тульського губернатора Олексія Дюміна, який до бунту вважався куратором Пригожина.
Але, за підсумком, про жодні відставки та призначення Путін не сказав (навпаки – відразу після звернення він розпочав нараду з силовиками, на якій був присутній Шойгу). При цьому Путін озвучив два ключові меседжі.
По-перше, підтвердив, що його ставлення до бунту не змінилося. Путін вважає його організаторів зрадниками (це була ніби відповідь на вчорашню заяву Пригожина, який ні в чому не покаявся).
По-друге, Путін дав зрозуміти, що ПВК "Вагнер" у своєму колишньому вигляді не існуватиме. І "вагнерівці" мають або підписати контракти з міноборони, або вирушити додому, або виїхати до Білорусі. Це теж була своєрідна відповідь на повідомлення, що ПВК працює в колишньому режимі.
Звичайно, все це викликало бурхливу реакцію у всієї пригожинської сітки телеграм-каналів (та й не тільки у неї).
Як ми вже вчора писали, вона зараз зосереджена на вимогі призначити Дюміна міністром оборони. Більше того, активно запускається чутка, що таке призначення нібито було умовою згортання заколоту Пригожіним.
Така версія видається неправдоподібною.
По-перше, сам Дюмін ще у суботу спростував, що він брав участь у переговорах із Пригожиним.
По-друге, якби така угода і мала місце, то вона мала відбутися за класикою жанру відразу – поки бунтівники стояли під Москвою. Коли вони звідти пішли, а Пригожин вирушив до Білорусі, мотивація до виконання цих домовленостей у Путіна зникла.
По-третє, якби таких домовленостей було досягнуто, то нема чого зараз вести кампанію в телеграм-каналах. Навпаки, треба було б мовчати, щоб не виставляти ситуацію так, що Путін пішов на призначення під примусом.
Тому більшою мірою все, що відбувається, виглядає як спроба вже постфактум натиснути на Путіна, щоб після заколоту, що провалився, провести зміни, які хотів Пригожин і його передбачувані покровителі в "вежах Кремля".
Ключове питання – чи в ній задіяні самі покровителі, чи це спроба Пригожина підтримувати градус напруги, показуючи, що "гра ще не закінчена". Поки що немає об'єктивних доказів того, що колишній "дах" Пригожина в Кремлі і в силових структурах продовжував його підтримувати після того, як Путін оголосив його бунтівником. Хоча така версія обговорюється наполегливо.
Так чи інакше, але поки "Вагнер" остаточно не розформований, він залишається фактором тиску на Путіна, оскільки його новий "похід на Москву" теоретично можливий.
Але зараз це повторити вже важче.
По-перше, ефекту раптовості вже навряд можна досягти.
По-друге, після того, як Пригожин поїхав до Білорусі, бунт у Росії не має публічного вождя. Малоймовірно, що Пригожин, перебуваючи у повній владі Лукашенка, зможе "дистанційно" керувати процесом.
По-третє, що ще важливіше, заколот Пригожина показав, що не користується підтримкою ні народу, ні еліт, ні армії. А тому російське суспільство у разі повторної спроби заколоту через страх перед новою смутою підтримає заходи будь-якого ступеня жорсткості проти "вагнерівців", Пригожина, проти всієї його групи підтримки, а також проти його "даху" серед веж Кремля (якщо така ще є). Переналаштувати ж політику пригожинського пулу телеграм-каналів Кремлю може просто й швидко - майже всі їхні адміни перебувають у Росії.
Але, у будь-якому разі, ситуація двозначності, коли з одного боку "вагнерівців" і Пригожина оголосили заколотниками, з іншого боку - вони не каються і продовжують в інформполі гнути свою колишню лінію, вічно продовжуватися не може. Не виключено, що розв'язка настане, коли "Вагнер" буде розформовано. Якщо до того вагнерівці не спробують знову піднятися на бунт.
