Нацбанк підняв облікову ставку через прискорення інфляції
Національний банк з 7 березня 2025 року збільшив розмір своєї облікової ставки з 14,5% до 15,5% річних. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.
"Рішення спрямовується на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дозволить повернути інфляцію на траєкторію стійкого уповільнення до 5%. НБУ буде готовий вжити додаткових монетарних заходів у разі подальшого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляції", - сказав він.
У січні 2025 року інфляція прискорилася з 12% у грудні до 12,9% у річному обчисленні. Пишний зазначив, що у лютому вона продовжила зростати, але не вказав точний показник.
Пояснюючи зростання інфляції, глава НБУ зазначив: "Посилення впливу фундаментальних інфляційних факторів через подальше відображення в цінах підвищених витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить швидкого споживчого попиту. Як наслідок, базова інфляція стрімко прискорювалася, випереджаючи прогнозні оцінки, насамперед за компонентом "послуги".
Андрій Пишний спрогнозував подальше зростання інфляції через подальший вплив гірших урожаїв минулого року та збільшення виробничих витрат підприємств. Але не назвав точний прогноз. Скорочення роздрібних цін, за його словами, розпочнеться не раніше, ніж в другому півріччі 2025-го.
"Міжнародна підтримка зберігається. Країни G7 перерахували Україні перші транші допомоги в рамках програми ERA Loans, кредиту, забезпеченого доходами від знерухомлених російських активів. Наприкінці лютого Україна також досягла угоди на рівні персоналу з сьомого перегляду програми розширеного фінансування з МВФ. Ризики достатності міжнародного фінансування залишаються збалансованими. Підтверджених цього року обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і для підтримки належного рівня міжнародних резервів", - сказав Пишний.
Ключовим ризиком для української економіки він знову назвав військові дії:
- Виникнення додаткових бюджетних потреб насамперед підтримки обороноздатності.
- Подальше пошкодження інфраструктури насамперед енергетичної, що обмежуватиме економічну активність та тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції.
- Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
- Посилилися ризики менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через подальшу геополітичну поляризацію країн та відповідну фрагментацію світової торгівлі.
На думку Пишного, можуть реалізуватися і позитивні сценарії. Він їх пов'язав у тому числі з можливим завершенням війни.
"Позитивні сценарії пов'язані, перш за все, з посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема, коштом використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти щодо забезпечення справедливого та тривалого миру для України. Можливе подальше прискорення євроінтеграційних процесів та відновлення інфраструктури, у тому числі енергетичної", - сказав Андрій Пишний.
