Стаття Bloomberg про те, як МВФ підштовхуватиме владу України до нової хвилі девальвації гривні, вчора наробила багато галасу у фінансовій спільноті.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще в понеділок заявив про офіційний початок місії Міжнародного валютного фонду для п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF, за підсумками якого наша країна сподівається отримати транш $1,1 млрд.
А тепер у західних ЗМІ стали виявлятися окремі умови виділення цих коштів:
- Девальвація гривні
- Підвищення основних податків (насамперед мається на увазі ПДВ).
- Зниження облікової ставки Нацбанку та інших похідних ставок - насамперед щодо ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики), щоб скоротити витрати уряду на обслуговування держборгу.
Це є ключові, але не єдині вимоги. Все взаємопов'язане і має на меті підвищити доходи держбюджету, який тотально залежить від міжнародної допомоги. Країни Євросоюзу та США затвердили виділення Україні $122 млрд до 2027 року, але вже зараз очевидно, що цих коштів не вистачить для фінансування нашої країни та оплати оборонних витрат, які можуть і надалі зростати.
За підсумками І кварталу 2024 року офіційний дефіцит держбюджету становив 197 млрд грн (близько $5 млрд), але продовжував зростати. І вже влітку голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев публічно заявляв, що потрібно закривати бюджетну дірку на 500 млрд грн – це близько $12 млрд, а аналітики оцінювали її розмір до кінця цього року від $12 млрд до $20 млрд.
На початку великої війни, в 2022 році, до того як Україна почала отримувати значне зовнішнє фінансування, уряд домовився з Нацбанком про закриття бюджетного дефіциту, що різко утворився, за рахунок емісії гривні. НБУ викупив ОВДП на 400 млрд грн - за тодішнім курсом це близько $11 млрд. Що згодом виливалося в зростання інфляції та девальвацію гривні, коли влада відпустила її курс. Тому зараз цього намагаються уникнути, хоча не виключають повністю - нацбанківці називають емісію крайнім заходом.
А от МВФ, якщо вірити ЗМІ, до девальвації намагається підштовхнути заради наповнення бюджету (оскільки це дозволить вигідніше конвертувати міжнародну допомогу в нацвалюту). І не лише до неї. Він також пропонує українському уряду збільшити розмір внутрішніх запозичень - розміщення держоблігацій, причому під нижчі відсотки, для чого потрібно знизити облікову ставку НБУ, а також підняти ключові податки.
Але девальвація гривні, технічно, найпростіший і найшвидший шлях збільшення доходів бюджету.
"Допустимо Україна до кінця року отримає міжнародної допомоги ще на $15 млрд. Девальвація курсу на 1 грн - це одразу дає плюс ще 15 млрд грн. А якщо на 3 грн на курсі - взагалі 45 млрд грн. Плюс додаткові збори з митниці та акцизів, Прив'язані до курсу - ще може 5 млрд грн, наприклад, хоча тут цифру потрібно точніше вирахувати залежно від ставок. проаналізував для "Країни" ситуацію фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
З негативних наслідків девальвації експерт наголосив:
- прискорення інфляції;
- зростання вартості критичного імпорту (озброєння, спорядження, палива, енергоресурсів);
- підвищення вартості зовнішнього боргу, хоча тут ситуацію покращила нещодавня реструктуризація українських єврооблігацій;
- падіння купівельної спроможності населення.
У те, що Нацбанк заради наповнення бюджету все ж таки буде змушений провести девальвацію гривні, більшість експертів та банкірів не сумніваються. Суперечки ведуться лише щодо її масштабів і методів.
"Не думаю, що НБУ зважиться різко за один день або тиждень обвалити гривню. Не ризикнуть. Інакше виникне ажіотаж і станеться ще сильніше зростання валютного попиту, що ми вже побачили після подорожчання долара у травні на 1 гривню. Влітку населення активніше скуповувало долар: $6,5 млрд готівкою у касах та $1,2 млрд безготівково на рахунках. Це офіційні дані, без чорного ринку. Так, Нацбанк напевно продовжить свою практику "два кроки вперед і один назад". півріччя 2025-го", - розповів "Країні" директор казначейства системного банку.
Як і багато інших опитаних банкірів, він вважає, що темп девальвації безпосередньо залежатиме від своєчасності надходження міжнародної допомоги та від зростання дефіциту держбюджету. І далі набуде чинності проста формула. Беремо дефіцит бюджету, зважаємо на джерела, які можуть його покрити крім девальвації. Далі непокритий залишок зіставляємо із розміром закордонної допомоги, яка надійде та виводимо необхідний рівень девальвації гривні. Якщо, наприклад, у бюджеті, після всіх заходів щодо його додаткового наповнення, залишиться дірка в 150 млрд гривень, а розмір допомоги до кінця року становитиме 15 млрд доларів, то курс долара до нацвалюти потрібно буде підвищити приблизно на 10 гривень. Можливо трохи менше, з урахуванням передбачуваного зростання доходів бюджету від акцизів та інших податків і зборів, чиї ставки прив'язані до валюти.
"У нас регульований курс, регулює його саме Нацбанк. Всі розмови про ринкову ситуацію - чи то дурість, чи відверта брехня. Який курс призначить НБУ, який буде потрібен йому в конкретний момент часу - такий і буде. Потрібно опустити - опустить долар, не потрібно – підніме. Ручне управління – і більше нічого”, – пояснив “Країні” заступник голова правління одного з банків.
Щоб зрозуміти динаміку девальвації останніх місяців, достатньо підняти дані щодо офіційного курсу Нацбанку:
- 39,5151 грн/$– 1 травня;
- 40,5001 грн/$– 1 липня;
- 40,4542 грн/$– 1 липня;
- 41,0063 грн/$– 1 серпня;
- 41,1901 грн/$– 1 вересня;
- 41,2766 грн/$- 5 вересня.
"Країна" зібрала у опитаних банкірів прогнози щодо курсу гривні:
- оптимістичний варіант – до 43,0 грн/$;
- середній варіант – 45 грн/$.
- песимістичний варіант - до 50 рн/$.
"У мене розрахунковий модельний курс 48,3 гривень за долар на кінець 2024 року, це для ринкових умов. Оскільки є маса валютних обмежень та повний контроль НБУ над курсом, результат може бути абсолютно різним", - сказав Андрій Шевчишин.
Прогнози та оцінки фінансистів лише на перший погляд виглядають песимістично. Однак вони знаходяться поряд із прогнозами МВФ із його звіту World Economic Outlook:
- 2024 рік – 41,0 грн/$;
- 2025 рік – 45,8 грн/$;
- 2026 рік – 48,6 грн/$;
- 2027 рік – 50,4 грн/$;
- 2028 рік – 52,1 грн/$;
- 2029 рік – 54,1 грн/$.
До того ж, всі пам'ятають, що МВФ нерідко переглядає свої оцінки у разі першої дестабілізації по всьому світу, а особливо швидко, коли йдеться про непередбачувані економіки, як, наприклад, у воюючій Україні.
