Фото: novosti-koblevo.mk.ua

Національний банк хоче, щоб власники платіжних терміналів, розставлених у більшості українських ТРЦ та магазинах, ретельніше та жорсткіше відстежували готівкові платежі громадян, коли вони оплачують щось або переказують гроші не зі своїх рахунків (карток), а вносячи в апарат готівку.

Для цього НБУ розіслав листа №25-0005/79667 із внутрішнім роз'ясненням щодо функціонування того, що регулятор називає ПТКС (програмно-технічним комплексом самообслуговування), а в народі відомо як термінал.

"Країна" отримала доступ до документа.

Від власників ПТКС у рамках фінансового моніторингу вимагали стежити не лише за відправниками готівки через термінали, а й за їх одержувачами. А саме — за людьми, які отримують готівку на свої рахунки (картки).

Стеження за відправниками кешу було посилено раніше. Влада ще до великої війни впровадила обов'язкове розпізнавання відправників сум від 5 тис. грн, що мало на увазі зчитування картки, пред'явлення паспорта та ін. А з 1 серпня 2023 року з'явилася обов'язкова вимога про введення номера мобільного телефону для здійснення будь-якого платежу, навіть на 1 гривню. Згідно з вимогою, потрібно набрати номер свого мобільного та отримати на нього код, після введення якого в термінал відбувається фінансова операція. Якщо хтось не бажає розкривати свою особу, то купує у мобільних операторів додаткові SIM-картки (в середньому за 50 грн). Їх беруть навіть для одного або кількох анонімних платежів, щоб запровадити номер телефону, після чого викидають.

Тепер Національний банк вимагає від власників терміналів стежити ще й за одержувачами кешу через термінали - за власниками карт, на які звідусіль закидають готівкові перекази з різних терміналів. Особливо, коли суми зарахувань перевищують 5 тис. грн або відбуваються з високою частотою. Навіть коли гроші надходять від різних осіб.

Від господарів ПТКС вимагали відслідковувати те, що в НБУ називають "ознаки пов'язаності". Зокрема, коли кошти вирушають різними людьми і навіть із різних міст, але приходять на один рахунок. Це є приводом для проведення фінансового моніторингу щодо отримувача грошей.

Платежники отримали нового листа НБУ нещодавно, але вже працювати з ним і розповіли, як все виглядатиме на практиці.

Лист від НБУ

"За одну чи дві перекидання невеликої суми готівки на якийсь рахунок допитувати його власника не плануємо. Встановили для себе планку в 30 тис. грн на місяць. Якщо одній людині на один рахунок протягом місяця з наших терміналів надійде готівка на суму менше 30 тис. грн, чіпати його ніхто не буде, але якщо він отримає 30 тис. грн і більше, то компанія включить фінмоніторинг., про джерело походження грошей та ін. Якщо господар рахунку не зможе або не захоче відповідати, то його заблокують у нашій термінальній мережі. із великих мереж платіжних терміналів.

Єдиний спосіб не привертати увагу платіжника — закидати гроші невеликими сумами з різних термінальних мереж. Їх легко розпізнавати за кольором апаратів та написами. Через одну можна закинути, наприклад, 10–15 тис. грн, а через іншу – ще 5–10 тисяч. У мереж платіжних терміналів немає єдиної бази даних. Якщо поповнили карту, наприклад, у терміналах EasyPay, то в 24nonStop про це не знатимуть.

Поріг за сумою операцій, що відстежуються, власник кожної термінальної мережі буде ставити свій. В одних платіжників це 30 тис. грн, а в інших може бути й менше. Невідомо, чи вказуватимуть поріг на самих терміналах, щоб клієнти змогли підлаштуватися. Але не виключено, що українцям доведеться все перевіряти на собі досвідченим шляхом. У будь-якому разі, людям не радять вкидати на той самий рахунок великі суми в одній і тій же мережі терміналів, яка незабаром почне агрегувати інформацію та аналізувати її.

У листі №25-0005/79667 НБУ вимагає, щоб не лише банки, а й небанківські власники терміналів проводили фінансовий моніторинг своїх платників при внесенні готівки.

Термінал проситиме людину додати свою банківську картку для зчитування (так про платника дізнаються відразу все) або надати дані про себе: ПІБ, або місце проживання, або паспортні дані, або податковий код, або дату та місце народження — на вибір до імені.

"Ми не проситимемо вводити паспортні дані чи податковий код, адже ми не можемо повірити всі ці дані на достовірність. Тому при платежах від 5 тис. грн вирішили просити притулити банківську картку або зчитувати дані "Дії": людині запропонують відкрити додаток, щоб ми вважали дані та провели ідентифікацію. Якщо переказ буде менше 5 тис. грн, то, як і раніше, проситимемо лише номер мобільного", - уточнив "Країні" топ-менеджер великої платіжної небанківської мережі.

Нові правила ідентифікації та стеження ще повсюдно не запрацювали на практиці. Але власники небанківських терміналів вже почали підписувати договори, які потрібні для запуску, а також готують нове програмне забезпечення для оновлення. На що приблизно піде близько 30 днів.

Опитані "Країною" фінансисти відзначили новий прийом Нацбанку: регулятор став вкрай рідко посилювати фінансовий моніторинг своїми постановами, які обов'язково публікуються на його офіційному сайті. Нові вимоги та зміни все частіше проводять у вигляді роз'яснень НБУ, начебто нічого нового не запроваджується, а просто роз'яснюються старі норми. Фінмоніторинг дає таку можливість, оскільки профільний закон №361-IX та постанова Нацбанку №65 містять норму про те, що фінансисти повинні не лише виконувати викладені в них вимоги щодо фінмону, а й винаходити та впроваджувати свої власні для більш ефективного стеження за грошовими проводками. А коли фінансисти цього не роблять, і Нацбанк вигадує щось нове, чиновники можуть трактувати це як роз'яснення. Тобто не впроваджують новинку, а просто "підказують".

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися