Верховна Рада на очах іноземних делегацій, які приїхали до Києва в третю річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вчора провалила знакове голосування. Не пройшов проект заяви парламенту "Про підтримку демократії в Україні за умов агресії Російської Федерації".
Вибудовано цей документ навколо двох тез, які і надають йому значення: в Україні сьогодні не можна організувати "вільні, прозорі та демократичні" вибори - президентські, як відомо з контексту, а отже, президент Володимир Зеленський "має виконувати свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України". Це читається як пряма відповідь президенту США Дональду Трампу, який вимагає від Зеленської виборчої кампанії після припинення вогню та за відмову її проводити навіть назвав його "диктатором без виборів".
Як ми вже писали, Вашингтон просуває схему "перемир'я-скасування військового становища-вибори в Україні-підписання мирної угоди". За даними опитувань, якщо вибори відбудуться найближчим часом, Зеленський на них зазнає поразки, а переможе екс-главком ЗСУ Валерій Залужний.
Тож не дивно, що Зеленський виступає категорично проти такої схеми.
Напередодні президент під час спілкування з пресою заявив, що готовий залишити свою посаду, якщо це принесе світ. Але з інших його заяв було зрозуміло, що це просто риторичний прийом. Насправді ж президент дав зрозуміти, що в найближчому майбутньому ні виборів проводити, ні йти зі своєї посади він не має наміру, заявивши, що "може обміняти свою посаду на вступ України до НАТО".
А раніше він сказав, що має намір залишатися президентом до моменту вступу України до НАТО та ЄС. Тобто невизначено довго, враховуючи, що США та низка європейських країн не хочуть запрошувати Київ до Альянсу.
Очевидно, всі ці заяви Зеленського мала підкріпити своїм голосуванням Рада у присутності ключових європейських союзників.
Але трапилася раптова осічка – не вистачило голосів. Причому основна вина лежить на президентській фракції "Слуги народу" (СН), у якій не голосувала майже половина депутатів.
Чому це сталося, версії ходять різні. Згідно з однією з них, все сталося через непорозуміння: депутати від СН хтось не зміг, а хтось просто не захотів приїхати на засідання, яке почалося раніше звичайного.
Але за іншою версією голосів не було, тому що їх збором ніхто предметно не займався. І що провал голосування – це сигнал певних політичних кіл в Україні, про те, що далеко не всі погоджуються з тим, що Зеленський має залишатися президентом невизначено довго. І що багато хто хотів би дійсно бачити припинення вогню, а потім вибори, після яких, швидше за все, президент зміниться.
Прямо саме в таких формулюваннях майже ніхто навіть в опозиції (за рідкісними винятками) заяв не робить. Але в українському політикумі та бізнесі подібні ідеї мають ходіння. І, за однією із версій, вчорашній провал голосування є виразом цих настроїв.
Проте Банкова спробує взяти реванш за вчорашній провал. Очікується, що сьогодні проект заяви буде винесено на голосування. Але навіть якщо цього разу голосів і вистачить, осад від вчорашнього фіаско президента все одно залишиться.
Подробиці - у статті "Країни".
Не подивившись на єврокомісарів
Засідання Ради 24 лютого вийшло коротким (близько години) та несподівано скандальним.
Як уже говорилося, присвячене воно було третій річниці широкомасштабного вторгнення РФ в Україну та проходило у присутності прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та інших членів уряду, представників Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій, іноземних делегацій, серед яких була майже у повному складі колегія комісарів Європейського Союзу. З короткою промовою, присвяченою початку "великої війни", виступив речник Руслан Стефанчук. Потім були виступи на ту ж тему голів і представників фракцій і депутатських груп.
Потім депутати розпочали голосування за два проекти постанови, ініційовані численною групою депутатів на чолі зі спікером. Перший - №13038 - "Про звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх парламентських асамблей у зв'язку з третіми роковинами початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну". Якщо коротко, у документі містяться звинувачення на адресу РФ, заклики до союзників зберігати тиск на неї та й зміцнювати "міжнародну єдність, яка допомогла вистояти Україні в російську навалу і має зберегтися як запорука відновлення всеосяжного справедливого та стійкого миру для України, Європи та світу".
Проект підтримали 244 депутати. Зазначимо, так зване сигнальне голосування, покликане показати кількість парламентаріїв у сесійній залі, зафіксувало 311 "штиків".
СН дала за №13038 лише 146 голоси, решту додали інші парламентські групи та фракції. Навіть опозиційна "Європейська солідарність", проти лідера якої Петра Порошенка нещодавно запровадили санкції РНБО.
Стефанчук одразу поставив на голосування проект №13039 "Про підтримку демократії в Україні в умовах агресії Російської Федерації".
Він досить короткий та присвячений темі виборів в Україні. "Верховна Рада зазначає, що саме Володимир Путін несе відповідальність за те, що в Україні сьогодні неможливо організувати вільні, прозорі та демократичні вибори із запрошенням міжнародних спостерігачів, які (вибори - Ред. ) були б визнані такими (вільними і т.д - Ред. ) міжнародною спільнотою, вибори відповідно до Конституції України. Разом з тим, український народ єдиний у тому, що такі вибори мають відбутися після завершення війни, Верховна Рада від імені українського народу заявляє, що Україна як демократична країна, як тільки на її території буде забезпечено всеосяжний, справедливий і стійкий світ, за рішенням парламенту України оголосить проведення виборів до України. ії.
Там також йдеться, що тема "нелегітимності" української влади та "президента України Володимира Зеленського зокрема" "розганяється російською пропагандою". Мандат Зеленського "не ставиться під сумнів українським народом та Верховною Радою".
"Парламент України акцентує увагу на необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму військового становища, та наголошує, що Президент України Володимир Зеленський має виконувати свої повноваження до вступу на посаду новообраного Президента України відповідно до частини першої статті 108 Конституції".
У контексті розпочатої Трампом дискусії про вибори це виглядає як підтримка лінії Зеленського, який не погоджується на виборчу кампанію як частину можливого мирного врегулювання (як, зрештою, і з іншими планами американського президента). За це Трамп навіть назвав його "диктатором без виборів". Коментуючи цю заяву, Зеленський сказав, що є законно обраним президентом. А вибори в Україні будуть "після війни", а хто вимагає зараз - по суті підіграє РФ.
Підтримку ЄС у цьому питанні він одержав. Глава євродипломатії Кая Каллас стала на бік Зеленського, заявивши, що на виборах боротьби йде "один з одним", а в Україні "ситуація, коли є зовнішній ворог і треба спрямувати всі сили проти нього".
Тим більше, несподіваним на цьому тлі виявився провал голосування. Проект набрав лише 218 голосів. Левова частка - 146 - належала СН. Але цього виявилося замало – при тому, що фактична чисельність фракції 232 особи. А лояльні до влади депутатські групи та фракції давали від сили половину голосів від свого складу. "Євросолідарність" голосувати за проект відмовилася.
"Перший проект ухвали пройшов нашими голосами. За другий ми не голосували, бо нам якось складно визнавати "високий рівень демократії в країні", - каже співрозмовник "Країни" у фракції ЄС, натякаючи на санкції проти Порошенка.
У чому інтрига
Але чому голосів "слуг" достатньо не зібралося?
За версією співрозмовника у фракції, засідання (а це було перше цього пленарного тижня) нібито почалося раніше звичайного. Депутати-некиян не встигали дістатися, і дехто взагалі не поспішав.
"Це не вперше. У нас і серйозніші речі зривалися через організаційні моменти", - наполягає джерело серед "слуг". Згідно зі стенограмою засідання, Стефанчук відкрив його близько 12.00 - і це звичайний час для засідань, що відкривають пленарний тиждень.
Але народний депутат Олексій Гончаренко у коментарі "Країні" заявив, що, за його інформацією, фракцію СН перед пленарним днем не налаштовували на голосування.
"Члени фракції мені казали, що особливо їх ніхто не збирав. Вони взагалі мають слабку дисципліну. І їх мало приходить, якщо з ним попередньо роботу не провести", - стверджує Гончаренко. А функцію "батога" у фракції СН виконує її голова Давид Арахамія, який також домовляється про додаткові голоси з іншими фракціями. І якщо він справді не дав команду на мобілізацію голосів фракції, це виглядає дуже показово (але про це нижче).
Голова "міжнародного" комітету Ради Олександр Мережко (СН), який представляв обидва проекти з парламентської трибуни, заявив на брифінгу, що "нічого катастрофічного не сталося", тому що "навіть ті, хто не підтримав (проект постанови - Ред. ), вони, і опозиція, зокрема, чітко визнають легітимність і парламенту".
Проте проект миттєво перереєстрували під новим номером 13041 і у вівторок виносять до сесійної зали. А там можуть бути сюрпризи: депутат Ярослав Железняк ("Голос") написав у своєму Telegram-каналі, що трибуна у Раді може бути зранку "заблокована". Минулого тижня до цієї міри вдалася "Євросолідарність", висловлюючи протест проти антипорошенківських санкцій. Сигналів щодо нового блокування від них не було.
Цілком можливо, в ВП нове голосування сприймається як принцип.
"Це був репутаційний удар. Тобто в одній реальності - ціла кампанія, розгорнута за вказівкою Банкової, за єднання навколо президента, а в іншій - провалена Радою постанова, через що перша реальність дає тріщину. Думаю, батогом і пряником зберуть потрібну кількість депутатів від СН, домовляться з сател. владної коаліції", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні".
Крім того, інцидент "не найкращим чином" позначиться на відносинах лідера фракції СН із Банковою.
"У таких ситуаціях завжди шукають крайніх, і крайнім можуть зробити Арахамію", - вважає експерт.
При цьому депутат Олександр Дубинський (позафракційний), який перебував у СІЗО, який колись входив до складу фракції СН, припускає, що Арахамія міг стати жертвою інтриги, метою якої було виставити його перед Зеленським "нездатним зібрати голоси перед обличчям європейських гостей". У цьому зацікавлений конкурент Арахамії голова ВП Андрій Єрмак.
Щоправда, джерело у фракції СН сказало "Країні", що зняти Арахамію голосів зараз у будь-якому випадку у Банкової немає. Більшість фракції "слуг народу" підтримує свого керівника у його конфлікті з Банковою.
Впрочем, вне зависимости от того, участвовал ли Арахамия в интриге по срыве голосования, "неожиданная" нехватка голосов за знаковое и принципиально важное для Банковой заявление может означать, что внутри парламента (и даже внутри президентской фракции возникла серьезная оппозиция курсу на продление президентских полномочий Зеленского до "полной стабилизации и гарантий безопасности" (по сути на неопределенный срок). Слабо верится, что она открыто заявит о себе, так как это чревато репрессиями. Но давать о себе знать, например, такими срывами голосований она вполне может. И это сделает положение Зеленского в значительной степени неустойчивым, создавая потенциальный риск утраты президентом контроля над парламентом, который, в таком случае, начнет играть в свою игру. В том числе и по вопросу выборов, и по отношению к предложенной Трампом схеме мирного урегулирования.
