Перевага кількості прихильників якнайшвидшого припинення війни над тими, хто проти такого сценарію, зафіксований в Україні вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ, каже, що втома від бойових дій та побоювання подальшого погіршення ситуації поступово стають домінуючими чинниками у суспільних настроях.
Експерти кажуть, що ці зміни наголошувалися і раніше, але лише закритими соціологічними дослідженнями.
Тому результати соцопитування американського інституту Gallup, які показали перелом, цікаві не лише власними силами, а й фактом свого оприлюднення саме зараз.
Українське керівництво готується до непростих переговорів із переможцем президентських виборів у США Дональдом Трампом, який заявляє про бажання якнайшвидше завершити війну в Україні.
При цьому поширена думка, що республіканець намагатиметься спонукати президента Володимира Зеленського погодитись зупинку війни по лінії фронту, що суперечить офіційній доктрині української влади, яка наполягає на продовженні війни до виходу на кордони 1991 року.
Одним із аргументів Києва проти якнайшвидшого завершення війни є теза про те, що більшість українців з таким сценарієм закінчення війни не згодні. Проте, дослідження Gallup цей аргумент значною мірою дезавуює.
Чи вплине зміна настроїв суспільства на позицію української влади аналізує "Країна".
Gallup показав розклад
Компанія Gallup у серпні та жовтні цього року провела соціологічне дослідження на тему змін щодо українського суспільства до війни. Опубліковані минулого тижня результати в принципі можна назвати сенсаційними: вперше після початку широкомасштабного вторгнення Росії 52% громадян України виступають за якнайшвидший початок переговорів про закінчення війни. у свою чергу, 38% наполягають, що країні слід воювати до перемоги. 9% респондентів не змогли зробити вибір чи відмовилися від нього.
Для порівняння компанія навела дані опитувань за 2023 рік, коли 63% учасників висловилися за війну до переможного кінця, а 27% - були за переговорний процес, і за 2022 рік, коли розклад був такий: 73% противників діалогу на 22% прихильників.
При цьому, як зазначають у Gallup, підтримка продовження війни найбільше впала в регіонах, що знаходяться далеко від лінії фронту – у Києві (з 86% до 47%) та на заході країни (в середньому від 83% до 43%). Найменше хочуть воювати далі жителі східних областей - лише 27% (2022-го було 63%), а 63% зараз виступають за переговори.
Опитування також показало, що серед респондентів, які виступають за якнайшвидше припинення війни, 52% допускають можливість територіальних поступок як умову врегулювання. 38% представників цієї групи із цим не згодні, а 10% - відмовилися або не змогли відповісти. Навіть серед тих, хто підтримує війну до переможного кінця, незначно, але все ж таки зменшилася (з 92-93% до 81%) підтримка ідеї звільнення всіх захоплених Росією територій, включаючи Крим.
У коментарі до результатів компанія назвала зафіксовані зміни "переконливим зрушенням" у настроях українського суспільства. Стався він під впливом подій року, що минає, з яких Gallup виділяє кілька.
По-перше, це - російський наступ, темп якого не спадає, незважаючи на вторгнення України до Курської області, а по-друге, "змішана реакція" західних союзників на т.зв. план перемоги Зеленського (хоча вже після проведення дослідження Демократична адміністрація США дала дозвіл на удари далекобійними ракетами вглиб РФ, що було одним із пунктів плану Зеленського). "Повернення обраного президента Дональда Трампа до Білого дому створює невизначеність навколо продовження забезпечення військової та грошової допомоги Україні. З початку війни США надали допомоги більше, ніж будь-яка інша країна", - наголошується у записці Gallup.
Додамо, що майже одночасно компанія опублікувала результати ще одного свого промовистого дослідження щодо України. Воно демонструє зміну ставлення до перспектив вступу країни до НАТО та Європейського союзу.
Лише 51% респондент Gallup сьогодні чекає на вступ до Північноатлантичного Альянсу протягом найближчих десяти років. Рік тому таких було понад 60%. При цьому 22% вважають, що країну ніколи не приймуть до НАТО, що приблизно вдвічі більше, ніж у попередні роки.
Скепсис зростає і щодо політики Євросоюзу. У 2022-2023 роках 73% громадян України вважали, що країну приймуть до ЄС протягом наступних десяти років. Зараз це – 61%. При цьому 15% учасників опитування вважають, що Україну ніколи не приймуть у блок, що вдвічі вище за минулорічний показник.
Крім того, цифри Gallup свідчать про падіння схвалення дій керівництва США щодо України. 2024-го воно повернулося на довоєнний рівень - 40%, хоча після російського вторгнення зросло до 66%, що було на той момент одним із найвищих показників у світі. Разом з тим, з 16% 2022-го до 37% зросла кількість тих, хто не схвалює дії США на українському напрямі.
"Розташування до себе, забезпечене США в перші місяці війни, втрачається. Наступні кілька місяців - і нова американська адміністрація - могли б встановити наступний хід війни та визначити, чи продовжить Україна шлях до вступу до західних альянсів у наступному десятилітті", - йдеться у коментарі Gallup.
Фронт, бусифікація та корупція
Експерти, опитані "Країною", кажуть, що соціологія Gallup продемонструвала тенденції в українському суспільстві, про які давно говорять і на які вказували закриті опитування, зокрема українських соціологічних контор.
Страх, відчай і втома від війни стали домінувати над надією і ненавистю до ворога не вчора. Це було зафіксовано приблизно рік тому., які породила публікація даних Gallup", - каже політолог Руслан Бортник "Країні".
У свою чергу, політолог Андрій Золотарьов, виходячи з опитувань міжнародних соціологів, бачить в українському суспільстві "крен у бік припинення війни". "Ця тенденція, очевидно, намітилася, - коментує експерт "Країні". - І це не дивно: ситуація на фронті важка. Коли є надія на перемогу, люди готові воювати, але якщо не видно просвіту, руки опускаються".
Однак справа не лише в тому, що ВСУ не вдається покращити становище на полі бою. Погіршує ситуацію ескалація міжнародної напруги. Після відмашки Вашингтона на удари "дальнобоєм" Москва застосувала в Україні, як стверджує президент РФ Володимир Путін, нову потужну ракету "Горішник", що багато хто вважав демонстрацією до готовності вдарити вже ядерною зброєю. Ескалаційні темпи, ймовірно, також можуть посилити прагнення українців до якнайшвидшого закінчення війни, вважає експерт Золотарьов.
"Ще один важливий фактор демотивації виник через нездатність - або небажання - влади купувати обурювальні явища в тиловому житті. З'явився прошарок, для якого війна виявилася "матір'ю рідною" - джерелом багатства і впливу, способом отримати більш високе становище в суспільстві. Сама влада не тільки дала відмашку на "бусифікацію" (затримання співробітниками ТЦК прямо на вулицях чоловіків та відправлення їх до армії - Ред.), але й сама веде жорстку гуманітарну політику, наприклад, щодо УПЦ, яка породжує розкол, небажання підтримувати цю саму владу", - каже Золотарьов.
Про тяжкі настрої в українському суспільстві пишуть і західні видання.
"Невизначеність, виснаження, відчай. Це токсична суміш, яку я відчуваю в Києві в ці дні, і в якій, якщо ви запитаєте людей і політиків, ми принаймні частково винні. Звичайно, ситуація завжди була жорсткою, іноді з більшою. надією, іноді з меншою. Але на тлі все активнішого просування російської армії все більше і більше людей ставлять собі питання: як довго ми зможемо протриматися? – так заступник головного редактора німецької газети Bild Пауль Ронцхаймер описав свої враження від атмосфери у Києві у ці дні.
Втім, в умовах війни та посилення політичного режиму малоймовірно, що зміна настроїв призведе до будь-яких хвилювань та протестів з метою змусити владу розпочати переговори з РФ.
"Протести під час війни виключені. Виходячи з канви подій, народ розуміє, що чекати можна навіть "корейського варіанта" (тобто завершення війни по лінії фронту з поділом країни на кшталт двох Корей - Ред.). Головне, щоб варіант несподівано не виявився. "в'єтнамським" (тобто коли поділ країни не втримався і захоплена була вся територія країни, як трапилося між Північним та Південним) В'єтнамом - Ред.)", - каже політолог Золотарьов.
"Люди зараз бояться протестувати на вулицях. Але їхнє невдоволення тим, що відбувається, і втома від війни виливається в пасивний протест. Це і масове ухилення від мобілізації, і виїзд за кордон, і згортання активності бізнесом та інші форми. В цілому це також стає великою проблемою, яка знижує можливості влади продовжувати війну", - каже джерело в одній із соціологічних компаній.
Проте, зафіксована американськими соціологами зміна настроїв українців, може мати важливе значення з погляду переговорного процесу. Досі одним із головних аргументів Києва проти будь-яких компромісних варіантів завершення війни була теза, що "більшість українців проти цього і виступають за війну до переможного кінця". І якщо влада піде на світ, то її "знесуть" акціями протесту.
Але опубліковане соцдослідження ці тези спростовує, що може ускладнити українську владу і далі відкидати будь-які спроби підвести справу до переговорів про завершення війни. Особливо, якщо на цьому наполягатиме Трамп.
"Ризикну припустити, що публікація Gallup не дарма з'явилася, причому саме зараз. Справа не тільки в тому, що, за інформацією ЗМІ, Андрій Єрмак (голова Офісу президента - Ред.) збирається в США, скільки в тому, що очікуються переговори з американським керівництвом про можливе завершення війни І, можливо, соцопитування Gallup знадобляться для зниження аргументів української влади. Трампа та його оточення. І коли буде з розмовою Єрмак, а потім із самим Зеленським американські візаві скажуть у заклик на продовження військово-фінансової підтримки України: мовляв, зачекайте, цифри кажуть, що ваше суспільство хоче миру, а не подальшої війни. дуже серйозно підриває високу ставку нашого керівництва на демонстрацію єдності усередині України", - каже політолог Бортник "Країні".
Щоправда, поширена також теза про те, що "пасіонарна частина суспільства", яка зараз воює, а також створені на базі націоналістичною організацією підрозділи, у разі згоди влади на завершення війни по лінії фронту, можуть підняти бунт навіть якщо більшість українців буде припинено війни підтримувати. Однак джерела "Країни" у військовому середовищі кажуть, що настрої в армії не настільки однозначно негативні щодо якнайшвидшого припинення вогню.
"Ситуація зараз дуже важка на фронті. Втрати великі, людей не вистачає. Навіть ідейні добровольці після майже трьох років на війні видихаються і вигоряють. А про примусово мобілізованих і говорити нічого. Тому завершення війни по лінії фронту багато хто в армії підтримає. Що стосується націоналістичних?" Підрозділи, то там також настрої неоднозначні. Перед ними дві перспективи. незрозумілим результатом і високим шансом загинути. Друга – завершити війну та піти на вибори, на яких конвертувати свою набуту на війні популярність та авторитет у чималу кількість депутатських мандатів. І далеко не факт, що маючи такий вибір більшість лідерів націоналістів вибере перший варіант”, каже джерело.
