Перш за все, потрібно мати чітке розуміння того, для чого переносити адміністративний центр з Києва. І що це дасть самому Києву, а також тому місту, куди (гіпотетично) вирушать офіси державних установ.
Перенос адміністративного центру з міста до міста має бути частиною загальної концепції розвитку країни. Виокремити переїзд як такий, без прив’язки до візій майбутнього, просто неможливо.
Візьмемо, наприклад, Казахстан і переміщення столиці цієї країні з Алмати в Астану. Алмати від цього виграла, бо місто зробило ставку на розвиток м’якої інфраструктури. Що таке м’яка інфраструктура? Це не мости та дороги, це підприємництво, інноваційний рельєф міста, туризм тощо. Туди приїздять як до комфортного, креативного міста.
А Астана тим часом стала символом молодої потужної держави, яка інтенсивно розвивається.
Але в Києві чиновники на м’якій інфраструктурі не заробляють. Відкати та хабарі на туризмі вони не отримують, їх отримують на будівництві, наприклад, Шулявського мосту. У нас заробляють на жорсткій інфраструктурі, де кошторис можна підняти у декілька разів.
Так що просто розкидати державні установи по різних містах буде абсурдом – так ми програємо і економічно, і ідеологічно.