Ми з Андрієм Володимировичем Парубієм були однокурсниками. Але він, як студент, що суміщав навчання на історичному факультеті Львівського університету з обов‘язками депутата обласної ради, не відвідував лекції професора Кипаренка і професора Чугайова. А я відвідував. Тому Андрій Володимирович демонструє широту поглядів і незашореність у питаннях прямої демократії і її видатних носіїв, таких, як Адольф Алоїзович, а я й далі перебуваю під впливом старих ідеологічних догм, будучи прихильником демократії представницької (а якщо чесно, то станової). От що значить - вади радянської системи виховання!
